ЗАЧО́ВГАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зачо́вгати 3. Я боязко глянув на Катюшу, перевів погляд на стелю, потім на зачовгану, давно немиту підлогу (Чаб., Катюша, 1960, 17); На другому побаченні в 1925 році я вже привіз йому [редакторові], як умовилися, зачовганий по редакціях та в аматорів-гуртківчан рукопис своєї повісті «Юхим Кудря» (Ле, В снопі.., 1960, 370).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 409.