ЗАЧЕРВОНІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. Те саме, що зачервоні́ти. Зачепив його шаблею жандар, зачервонілася рана у Дмитра на скроні, а він стоїть перед жандарями високий, сміливий (Цюпа, Назустріч.., 1958, 72); Той [незнайомий] закурив, затягся — вуса, борода на мить зачервонілися (Головко, II, 1957, 32); Серце Іванове раптом забилося дужче, щоки зачервонілися: він пізнав відразу ту дівчину, котрої все сподівався (Л. Янов., І, 1959, 93).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 402.