ЗАЧВАЛА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Почати чвалати, піти поволі, не поспішаючи. Почулося поспішне човгання важких чоботищ, потім хтось зачвалав повільніше, наче не вистачило духу для прудкої ходи (Чендей, Поєдинок, 1962, 76).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 401.