ЗАЦО́КАТИ, аю, аєш, док., без додатка і чим. Почати цокати. Скоро кінські підкови зацокали по асфальтованій доріжці (Донч., III, 1956, 16); В кімнаті ніби голосніше зацокав годинник, ще дужче зашипів самовар (Панч, В дорозі, 1959, 72); У крамниці знову зашелестіли паперами, зацокали кісточками рахівниці (Кир., Вибр., 1960, 395).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 398.