ЗАХРЕБЕ́ТНИК, а, ч., розм. Людина, яка живе за чужий рахунок; дармоїд.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 393.