ЗАХАРАПУ́ДИТИСЯ, джуся, дишся, розм. Док. до харапу́дитися. Кінь захарапудився, обернув і позадкував (Ле, Хмельницький, І, 1957, 194).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 375.