ЗАФУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм. Почати фурчати. Нарешті біля парадного зафурчала машина (Баш, Вибр., 1948, 246).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 375.