ЗАУЛЮЛЮ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати улюлюкати. В сірому тумані тепер усі бачили, як гайдамаки.. давали тягу до своєї казарми. Шахтарі заулюлюкали їм услід (Панч, І, 1956, 479).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 373.