ЗАТЯ́ГАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до затяга́ти2. Одна корівка, засмоктана й затягана, лежала просто на дорозі й ремигала (Ю. Янов., Мир, 1956, 109); Збоку на кріслі лежав його затяганий у відрядженнях і роботі чорний портфель (Ле, Право.., 1957, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 368.