ЗАТОКОТА́ТИ, о́че і ЗАТОКОТІ́ТИ, ти́ть, док. діал. Почати токотати, прискорено битися (про серце) [Сотничиха:] Серце моє затокотіло, в грудях сперся дух, а я стояла (Стор., І, 1957, 289).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 354.