ЗА́СІБ, собу, ч.
1. Прийом, якась спеціальна дія, що дає можливість здійснити що-небудь, досягти чогось; спосіб. Ну, як ти його витягнеш [в поїздку], якими енергічними засобами? (Коцюб., III, 1956, 180); Дід Галактіон сказав, що є один певний і справжній засіб упіймати вусате страховище (Донч., VI, 1957, 58); Я вступив до нього [комерційного інституту] лише тому, що мій атестат не давав мені права для вступу до інших вищих учбових закладів. Це був засіб здобути вищу освіту взагалі (Довж., І, 1958, 16).
2. чого, який. Те, що служить знаряддям у якій-небудь дії, справі. Мова є найважливіший засіб людських стосунків.. (Ленін, 20, 1950, 364); Могутнім засобом комуністичного виховання трудящих є література і мистецтво соціалістичного реалізму (Ком. Укр., 9, 1963, 43); // перев. мн. Механізми, пристрої і т. ін., необхідні для здійснення чого-небудь, для якоїсь діяльності. Понад десяток стволів [гармат] стали поруч.. Вже не треба було розтягувати вогневі засоби на кілометри по фронту, прикриваючи найдошкульніші місця (Гончар, III, 1959, 388); Ось ми маршируємо на пероні станції Карлівка. Чекаємо з далеченького радгоспу засобів пересування… (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 126); Засоби виробництва; // перев. мн. Ліки або предмети, необхідні для лікування чи попередження хвороб. Протягом багатьох десятиріч лікарі та вчені різних країн вперто працювали над винайденням засобів запобігання і лікування туберкульозу (Наука.., 1, 1959, 29); Певно, їй треба було виконати якесь доручення медсанбату: чи то домовитися про пункт збору поранених, чи то перевірити й поповнити засоби першої меддопомоги (Ю. Янов., II, 1954, 8).
3. перев. мн., рідко. Гроші, матеріальні цінності, достатки. — Чоловік мій був столяр, і добрий був столяр, мав добрі заробітки, мав і добрий засіб (Н.-Лев., IV, 1956, 277); Все на цій постаті свідчило про надзвичайно скромний її спосіб життя, про незвичайно нужденні засоби (Фр., VI, 1951, 162).
За́соби на (до) існува́ння — те, що необхідне для життя (про харчі, одяг і т. ін.). — Ведеться слідство, і з нього видно, що я не винуватий, а проте сиджу, а дома хазяйство розвалюється і сім’я без усяких засобів на існування (Головко, II, 1957, 58).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 307.