ЗАСТУ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАСТУДИ́ТИСЯ, студжу́ся, сту́дишся, док. Захворювати від застуди. — Про голос, як і про зброю, треба дбати, — повчав він далі.. А в нас, на жаль, є ще такі одиниці, яким це байдуже.. Знати цього не хочуть, ідуть у гори, п’ють із струмків, а потім застуджуються, хрипнуть… (Гончар, І, 1954, 446); Застудившись біля річки, тяжко занедужала [мати] (Шиян, Баланда, 1957, 59).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 336.