ЗАСМУ́ЧЕНО. Присл. до засму́чений 2, 3. Польоти мимоволі довелось припинити, і хлопці засмучено посідали на траві (Ільч., Вибр., 1948, 119).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 320.