ЗАСМУТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Почати смуткувати; засумувати. — Співайте, співайте, пташечки! Веселіть мою паняночку, щоб вона було не засмуткувала тута [тут]! — гукнула баба (Мирний, III, 1954, 306).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 320.