ЗАСМА́ГЛІСТЬ, лості, ж. Абстр. ім. до засма́глий 2. На ледь запалих щоках навіть крізь рівну засмаглість пробиваються плями густого рум’янцю (Коз., Сальвія, 1959, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 317.