ЗАСЛІ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до засліди́ти. Пив [Антін] чай нашвидку за столом, заслідженим кришками, денцями, мокрих склянок та посадою (Коцюб., II, 1955, 283).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 314.