ЗАСЛЬОТИ́ТИ, и́ть, док., безос., розм. Початися сльоті; задощити. Почав накрапати дощ, а згодом таки добре засльотило (Ірчан, II, 1958, 77).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 317.