ЗАСКОРО́ДЖЕНИЙ, а, е, с. г. Дієпр. пас. мин. ч. до заскоро́дити. Невеликі все то клаптики були, одні свіжо заскороджені, другі злегка прикриті зеленою рослиною (Мирний, III, 1954, 106); Заскороджене легкими боронами, поле зберігало вологу (Горд., Цвіти.., 1951, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 312.