ЗАСВІ́ДЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАСВІ́ДЧИТИСЯ, чуся, чишся, док.

1. Одержати підтримку від свідків. [Казидорога:] Засвідчився [Рябина] своїми нахлібниками і виграв [поле] (Фр., IX, 1952, 389).

2. тільки недок. Пас. до засві́дчувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 302.