ЗАСА́ПАНО, розм. Присл. до заса́паний. Чолов’яга засапано дихав, хлопчики злякано тулились до нього (Десняк, II, 1955, 329); * Образно. Біля них [теплоходів] гримали зводи, рипіли коловороти, вищали транспортери, засапано чахали насоси (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 383).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 301.