ЗАРІ́ЗА, и, ч., діал. Убивця, розбійник. Піймали одного зарізу: То Евріала-молодця (Котл., І, 1952, 228).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 292.