ЗАРУБІ́ЖНИЙ, а, е. Який міститься, живе, здійснюється і т. ін. за рубежем; закордонний. Радянське мистецтво, як мистецтво нової епохи, виникло і розвинулося також не в стороні від досягнень вітчизняної і зарубіжної культури (Ком. Укр., 12, 1963, 43); І пишуть їй листи, захоплені та ніжні, І в неї учаться подружки зарубіжні (Рильський, III, 1961, 126).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 297.