ЗАРУ́БНИК, а, ч.. гірн. Робітник, що здійснює зарубування.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 297.