Про УКРЛІТ.ORG

зарожевілий

ЗАРОЖЕВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зарожеві́ти. Густі пасма кучерявого волосся спадали, мов стиглий льон, обрамляючи її чисте, зарожевіле від внутрішнього хвилювання лице (Шиян, Баланда, 1957, 57); // у знач. прикм. Далеко над вранішніми зарожевілими водами стелились материнські причитування (Гончар, Таврія, 1952, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 295.

вгору