ЗАРА́НА, присл., діал. Рано-вранці. Господині топлять зарана, щоб вчасно зварити обід (Фр., І, 1955, 57).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 288.