ЗАПРОМЕНІ́ТИ, і́в, док. Почати променіти. [Фауст:] Крізь землю заграва замріла, Немов розжеврілася рань, Запроменіла, зазоріла, Прохлюпнулась в найглибшу хлань (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 161).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 279.