ЗАПОЧАТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., рідко. Покласти початок чому-небудь. Вони не бачилися тільки одну добу, але це була та доба, що завершила одну епоху й започаткувала другу (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 327).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 275.