ЗАПЛІ́ДНЮЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до заплі́днювати. Чим більше сім’я насичене живчиками, чим жвавіше вони рухаються, тим вища його запліднююча здатність (Наука.., 10, 1958, 39).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 264.