Про УКРЛІТ.ORG

заплющувати

ЗАПЛЮ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПЛЮ́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех., у сполуч. із сл. око, очі. Закривати повіками (очі). Я лягаю на софу, заплющую очі, мов до сну, але я не сплю (Коб., III, 1956, 80); Андрій у гіркому відчаї заплющує очі. На очах сльози (Довж., І, 1958, 224); Михась, упавши на покіс, розкинув руки, ноги, заплющив очі і, стомлений тяжкою працею, дрімав (Чорн., Визвол. земля, 1959, 70).

◊ Заплю́щувати (заплю́щити) о́чі див. о́ко.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 266.

вгору