ЗАПАСКУ́ДЖУВАТИ, у́ю, уєш, недок., ЗАПАСКУ́ДИТИ, джу, диш, док., перех., розм.

1. Робити брудним, забруднювати що-небудь. — Я не люблю твоїх батюшок: вони прості, тільки мені поміст запаскудять чоботищами (Н.-Лев., III, 1956, 101); — Уявіть, якісь німецькі холуї жили в моїй кімнаті, все запаскудили (Рибак, Час.., 1960, 410).

2. Призводити до поганого стану, занедбувати. [Роман:] Не продавай, не продавай нікому коней! Хіба я на те їх доглядаю, щоб хтось узяв та запаскудив? (Мам., Тв., 1962, 473).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 247.