ЗАП’Я́ТОК, тка, ч., діал.

1. Задня частина п’яти.

2. Задник, закаблук (у взутті). Якась фігура вискочила через створене вікно.., шпурнула на нього чобітьми так, що мало йому зап’ятками ока не вибила (Фр., VII, 1951, 82).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 286.