ЗАП’Я́ТИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до зап’ясти́. Шия у жінки довга, жилувата, в зморшках, впалі груди зап’яті злинялими хустками та шматтям (Л. Укр., IV, 1954, 212); Вони будують. Гомонять пилки. І мулярі, зап’яті фартухами, Мов граючись, веселі цеглинки Перекидають вірними руками (Рильський, II, 1956, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 285.