ЗАНОРОВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. заноровля́ться; розм. Док. до норови́тися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 232.