ЗАНЕПАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАНЕПА́СТИ, аду́, аде́ш, док.

1. Опинятися в стані загального погіршення, зниження рівня розвитку; втрачати політичну або економічну могутність; протилежне підноситися, розквітати. Вони бачили, як один за другим панські маєтки занепадали, великі степи неорані, несіяні пустували… (Мирний, IV, 1955, 214); Всі інші класи занепадають і знищуються з розвитком великої промисловості, а пролетаріат є її власний продукт (Комун, маніф., 1963, 40); — Тая.. подія одбувалася вже тоді, як арабський халіфат занепав… себто після Х віку… (Крим., А. Лаговський, І, II, 1905, 126); Поки мати Марусина жива була, — вони так-сяк господарювали; а вже як вона вмерла, ..то тоді господарство зовсім занепало (Гр., І, 1963, 371); // Доходити до стану ідейного зубожіння, безперспективності, деградації (про літературу, мистецтво і т. ін.). До краю занепала віра, А це відбилося й на юшці, й на наварі: Прийшов попу справжнісінький великий піст (Еллан, І, 1958, 180).

2. Втрачати сили, здоров’я, доходити до повного виснаження, ослаблення фізичних чи духовних сил. З дня на день вона все занепадала — сохла, марніла (Мирний, IV, 1955, 76); З цього часу як занепав о. Гервасій, то до півроку так висох, що всі тільки й знали, що смерть йому пророчили (Свидн., Люборацькі, 1955, 68); Мало лишилось од того колишнього Грицька — занепав зовсім: не ті вже кучері з-під кашкета, і чоботи, — щоправда, ті ж таки хромові, та не той глянець (Головко, І, 1957, 336); // на що, заст. Хворіти. Ще й парубком, кажуть, був він худорлявий, а що після 10 років у такій сім’ї, то звівся на скіпочку, усе частіше став занепадати на груди (Дн. Чайка, Тв., 1960, 36).

Занепада́ти (занепа́сти) ду́хом — втрачати бадьорість, надію на щось краще. Це був веселий дужий парубок, який ніколи не занепадав духом (Довж., І, 1958, 286); Не вийшло нічого із сватанням. Проте Остап не дуже занепав духом з оцієї невдачі (Головко, II, 1957, 399); Занепада́ти (занепа́сти) здоро́в’ям (на здоро́в’я, на здоро́в’ї) — втрачати здоров’я, занедужувати. Олександра так занепала здоров’ям, що й робити не здужає (Вовчок, І, 1955, 33); Я такий обтяжений службовою працею, що не маю навіть часу пройтися на свіжім повітрі, через що часто занепадаю на здоров’ї (Коцюб., III, 1956, 257).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 228.