ЗАНЕДБА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. занедба́ти 1. — Ви чули, як говорив лікар, коли й що треба заживати.. — найменше занедбання може багато зашкодити моєму здоров’ю (Л. Укр., III, 1952, 524).

2. Те саме, що зане́дбаність. В хатчині пусто, чорно, чути відразливий сопух нужди і занедбання (Фр., II, 1950, 106).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 227.