ЗАНЕВО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАНЕВО́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм., заст.

1. Поневолювати.

2. Робити залежним, не вільним від чого-небудь. Заневолив своєю роботою (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 227.