ЗАМІНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАМІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., 1. перех. Закладати міну, міни де-небудь, готуючи вибух. — Треба протягом однієї години замінувати підходи до залізниці (Ле, Право.., 1957, 163).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 210.