ЗАМРІ́ЯНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. замрі́яний 1. В стані схвильованої замріяності, ніби в мареві, що робить світ схожим на казку, рушили вони далі (Гончар, II, 1959, 71).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 223.