ЗАМО́ЖНО. Присл. до замо́жний. Батько був добрий, і мати нічого.. Знали нас люди, жили ми заможно (Щог., Поезії, 1958, 338); Заможно і культурно живе колгоспне селянство (Цюпа, Україна.., 1960, 103).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 218.