ЗАМА́РЕНО. Присл. до зами́рений. Зіньчині очі [дивились] замарено в зоряне небо (Головко, II, 1957, 88).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 202.