Про УКРЛІТ.ORG

залізно

ЗАЛІ́ЗНО. Присл. до залі́зний 2-4. Пашке підніс залізно стиснутого кулака до самісіньких Дмитрових очей (Коз., Гарячі руки, 1960, 88); Я в наші дні залізна вірю і їм молюсь… (Сос., І, 1957, 413); Йдучи на бій, ми поклялись залізно, що виб’єм меч з фашистської руки (Гонч., Вибр., 1959, 158); Карпати.. Віки залізно тут пройшли Безповоротними шляхами (Рильський, Сад.., 1955, 75); * Образно. Конвейєр залізно співа (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 153).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 190.

вгору