ЗАЛИ́НУТИ, ну, неш, док., поет. Зникнути, залетіти куди-небудь. Світ здавався їй якоюсь дикою, несправедливою потворою, що карає невинних.. Залинула радість світу (Кобр., Вибр., 1954, 209).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 186.