ЗАЛЕДЕНІ́ЛИЙ, а, е. Покритий льодом, кригою; обмерзлий; // Крижаний. От уже й морози пересілися.. Дерева почали струшувати заледенілі бурульки (Кир., Вибр., 1960, 375); * Образно. Холод, ніч і сніг. Вслухаюсь в ніч. Струною в безкінечність Заледеніла тиша простяглася (Рильський, І, 1956, 248).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 181.