Про УКРЛІТ.ORG

закільчитися

ЗАКІ́ЛЬЧИТИСЯ, иться. Док. до кі́льчитися. Між танкових глибоких колій Шпориш закільчився, як ліс (Вітч., 10, 1947, 40); * Образно. Скупо усміхався [Євген] на Товкачеві дотепи і кліпав оком, на якому зовсім не до речі серед літа закільчився ячмінь (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 245).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 144.

вгору