ЗАКУЧЕРЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. закучеря́влять; док., перех. Зробити кучерявим. * Образно. Недалеко від панського займища Левка прихоплює світанок, він несказанно ніжною смугою відділив сині сніги від синього неба і закучерявив білим пухом втомлених коней (Стельмах, І, 1962, 76).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 177.