ЗАКУЛІ́СНИЙ, а, е.

1. театр. Який знаходиться або відбувається за кулісами. Мало не всі, за винятком корифеїв, почали завидувать моєму поспіху [успіхові], почали, як кажуть, підставлять колінця та чинить всякі закулісні каверзи (Збірник про Кроп., 1955, 64); Василь Васильович пройшов у закулісну частину [театру] і поволі почав роздягатись (Дмит., Наречена, 1959, 126).

2. перен. Таємний, прихований від інших. В бічній кімнаті суду тим часом відбувалась одна з тих закулісних комедій, якими переповнена історія буржуазного судочинства .(Кол., Терен.., 1959, 278).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 173.