ЗАКУ́ДЛАНИЙ, а, е, розм. Із розпатланим, сплутаним волоссям. З хати одчинилося вікно, визирнула закудлана та заспана голова (Вас., II, 1959, 49).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 173.