ЗАКОПОШИ́ТИСЯ, шу́ся, ши́шся, док., розм. Поpчати копошитися; заворушитися. Чогось конотопський народ загомонів і закопошивсь, і комусь розступаються і дають до ставка дорогу (Кв.-Осн., II, 1956, 177); // перен. Почати діяти, виявляти яку-небудь активність. Розвідники доповідали, що фашисти закопошились у місті, почали підтягувати свої сили до лісу (Збан., Ліс. красуня, 1955, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 158.