ЗАКОНВЕРТО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до законвертува́ти. Усі вони [листи] були.. старанно законвертовані, в однакових конвертах і з однаковими штемпелями (Епік, Тв., 1958, 82); // законверто́вано, безос. присудк. сл. Лист законвертовано. Піонерка Зоя опускає його ввечері в синю поштову скриньку (Рибак, Зброя.., 1943, 157).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 155.