ЗАКЛЬО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ЗАКЛЮ́НУТИСЯ, неться, док.

1. розм. Те саме, що заро́джуватися 2. У його серці закльовувалось щось нове: йому хотілося, щоб громада його послухала (Мирний, І, 1949, 379); Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавить (Номис, 1864, № 13231); Один Оркадій нічого не помічав: у голові все снувалися думки, які заклюнулись уночі (Дн. Чайка, Тв., 1960, 97); // Починатися. Добре бути заздалегідь на місці, як тілько закльовується ярмарок (Сл. Гр.); Чи то давнє яке лихо Прокинулось в хаті? Чи вчорашнє, задавлене Знов поворушилось, Чи ще тілько заклюнулось І рай запалило? (Шевч., 1,1951, 312).

2. тільки недок. Пас. до закльо́вувати 1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 151.